Далекі Обріі
Неначе у золотій клітці
Nenache u zolotiy klitsi
Охоплена гамою барв
Okhoplena hamoyu barv
Не cтерплять ми бідні зіниці
Ne sterplyat mi bidni zinitsi
Щодня небуденний чар
Shchodnya nebudenniy char
Міцні татуйовані лиця
Mitsni tatuyovani litsya
Боронять минуле своє
Boronyat minule svoe
Прощальне слово верніться
Proshchalne slovo vernitsya
Спіткає усюди мене
Spitkaye usyudi mene
Там де жодних листів не буває
Tam de zhodnikh listiv ne buvaye
Скільки років кому не питають
Skilki rokiv komu ne pityayut
Полюю на кадри світу, що зникає
Polyuyu na kadri svitu, shcho znykaye
Далекі обрії кличуть і манять
Daleki obriyi klichut i manyat
Тремтіла, ламалась, благала
Tremtila, lamalas, blagala
Звивалась фільмова тасьма
Zvyvalas' filmova tas'ma
Дно пропасті карна виправа
Dno propasti karna vyprava
Розсудить пралісна імла
Rozsudyt' pralisna imla
Коралеві скелі і мури
Koralevi skeli i mury
Квітковий вівтар на ножах
Kvitkoviy vivtar na nozhakh
Тепер мене звати Теура
Teper mene zvati Teura
Тепер я - багряний птах!
Teper ya - bagryanii ptakh!
Мої світлини не в змозі передати
Moi svitlini ne v zmozi peredati
Неземної краси і омани
Nezemnoyi krasi i omani
Люди там не живуть виживають
Lyudy tam ne zhyvut' vyzhivayut'
Далекі обрії ваблять, жахають
Daleki obriyi vablyat', zhakhayut'
Horizontes Distantes
Como em uma gaiola dourada
Envoltos em uma gama de cores
Nossos pobres olhos não suportam
O encanto incomum de cada dia
Rostos tatuados e fortes
Defendem o seu passado
A palavra de despedida, volte
Encontra-me em todos os lugares
Onde não há folhas
Quantos anos ninguém pergunta
Caço os quadros de um mundo que desaparece
Horizontes distantes chamam e seduzem
Tremia, quebrava, implorava
A fita do filme se enrolava
O fundo do abismo, punição justa
Julgado pela névoa da floresta
Recifes e muralhas corais
Um altar de flores com facas
Agora me chamo Teura
Agora sou um pássaro escarlate!
Minhas fotos não conseguem transmitir
A beleza e a ilusão celestial
As pessoas não vivem lá, sobrevivem
Horizontes distantes atraem e assustam