Моє місто засинає
Moje misto zasynaje
Коли я іще не сплю
Koly ja ishche ne splyu
Тебе ніхто не помічає
Tebe nikhto ne pomichaje
Серед сотні слів люблю
Sered sotni sliv lyublyu
Це не правильно
Tse ne pravylʹno
Ти не знаєш усього
Ty ne znayesh usʹoho
Відкриваю вікно
Vidkryvaju vikno
Я не бачу нічого живого
Ja ne bachu nichoho zhyvoho
Можливо всесвіт не дотримується обіцянок
Mozhlyvo vsesvit ne dotrymuye obitsyanoK
Але повторюю я кожен ранок
Ale povtoryuyu ja kozhen ranok
Не забирай мою
Ne zabiraj moyu
Таку негарну, неповторну, таку рідну і чужу
Taku neharna, nepovtornu, taku ridnu i chuzhu
Мою свідомість
Moyu svidomistʹ
Не віддаю свою
Ne viddayu svoyu
Таку жахливу, вірну, вперту, нетактовну
Taku zhakhlyvu, virnu, vpertu, netaktnu
Часом забуту та живу мою свідомість
Chasom zabutu ta zhyvu moyu svidomistʹ
Коли нічого не тривожить
Koly nichoho ne tryvozhyt
пропадає сенс буття
propadaje sens buttya
Холодний спогад нагадає
Kholodnyj spohad nahadaje
всі моменти каяття
vsi momenty kayattya
Ти вигадуєш, в мене інші мотиви
Ty vyhaduyesh, v mene inshi motyvy
Я не такий як всі
Ja ne takyj yak vsi
я трохи інший та все ще жахливий
ja trohi inshyj ta vse shche zhakhlyvyj
Всі моі цілі з мінусами я не сперечаюсь
Vsi moji tsili z minusamy ja ne sperechayusʹ
Та з ними цілий а без них зникаю
Ta z nymy tsilyj a bez nykh znykayusʹ
Не забирай мою
Ne zabiraj moyu
Таку негарну, неповторну, таку рідну і чужу
Taku neharna, nepovtornu, taku ridnu i chuzhu
Мою свідомість
Moyu svidomistʹ
Не віддаю свою
Ne viddayu svoyu
Таку жахливу, вірну, вперту, нетактовну
Taku zhakhlyvu, virnu, vpertu, netaktnu
Часом забуту та живу мою свідомість
Chasom zabutu ta zhyvu moyu svidomistʹ